Поранені герої продовжують боротьбу на своєму власному фронті. Тепер вони воюють не за кожен сантиметр землі та захист українців. А за кожнісінький нерв, кістку, м’яз, органи і частини свого тіла. Воюють за здоров’я, а інколи й життя.
Новий етап російського наступу, який триває ще 2014 року — це величезна кількість поранених. Не тільки військових, а й цивільних. Постраждалих від мінно-вибухових травм стає щодня більше. І це страшенне явище не закінчиться з фіналом бойових дій. Кілометри замінованих територій, нерозірвані снаряди даватимуть про себе знати ще довгі роки. Програма #ВрятуйКінцівку набирає обертів, щоб охопити турботою ще більше постраждалих. Адже зберегти людину від тавра “інвалід” можливо. Але треба підтримати кожного бійця.
![](https://houp.org/wp-content/uploads/2023/02/а-1.png)
“Під час бойових дій немає часу на філософські роздуми. Хоча й час там дуже тягнеться. Тримаємо позицію 5 днів, а таке враження — ніби цілий рік. Під постійними обстрілами не спиш, їси на ходу. Основні думки у голові — зберегти життя побратимам і собі та втримати позицію”, — розповідає Олексій Адаменко.
Чоловік родом з Чернігівщини. Брав участь в АТО ще з початку війни. Тоді їздив на ротацію поруч з Дебальцеве, оскільки працював у МВС. З часом змінив рід діяльності. Намагався присвячувати більше часу родині, виховував 5-річну доньку.
![](https://houp.org/wp-content/uploads/2023/02/а-2.png)
37-річного чоловіка мобілізували у квітні і він знову потрапив у зону бойових дій. Каже, що є суттєва відмінність між боями з ворогом в минулих роках і після повномасштабного вторгнення. “Зараз набагато більша інтенсивність боїв. Тоді були артилерійські обстріли, а не такі ближні стрілкові, як цього разу”, — ділиться пережитим.
Олексія поранило під час бойового завдання під Бахмутом. У липні осколками йому перебило ліву руку. Воїн тоді не розгубився, намагався не втрачати свідомість, щоб накласти собі турнікет. Зміг навіть пройти метрів 10 в бік побратимів, які його евакуювали.
![](https://houp.org/wp-content/uploads/2023/02/а-3.png)
Крім розтрощеної в трьох місцях руки, у чоловіка дрібні шматки уламків застрягли по всьому тілу. Медики оперативно надали йому допомогу, зшили артерію, поставили апарат зовнішньої фіксації в кінцівку. Після того у пораненого було вже 4 операції. Пізніше, зафіксували пластинами ліктьову кістку. З часом вона не зросталась, тому додали частину кістки з таза і знову закріпили титановими пластинами. В Інституті травматології та ортопедії НАМН на нього чекає операція на суглобі.
Наразі в Олексія на руці потроху розгинаються 4 пальці, великий ще не працює. При пораненні осколком йому зачепило нерви. При хорошій динаміці вони відновлюватимуться років зо два. Чоловік бажає одужати якнайшвидше, каже, що хотів би повернутись на поміч побратимам у визволенні країни.