Збір на лікування Книшик Андрія

Збір на лікування Книшик Андрія

Історія нашого захисника

“Втрата крові у мене була величезною, тому весь час втрачав свідомість”, — поранений Андрій Книшик

Добровольці — це люди, які за покликом серця йдуть захищати країну. Для них немає ніяких перепонів на шляху, якщо виникло бажання — вигнати ворогів з нашої території. Такі люди народжуються з душею справжнього воїна, з козацьким духом. Нам, українцям, дуже пощастило, що багато чоловіків та жінок за власним бажанням, а не через примус, пішли воювати та нести свою місію. 

Одним з таких войовничих співвітчизників є Андрій Книшик з Волинської області. Віднедавна він став резидентом національної програми  #ВрятуйКінцівку. Заповнити анкету, щоб бути під надійним крилом благодійного фонду “Здоровʼя українського народу”, йому порадив лікар, що намагається зберегти його руку.

Андрію терміново необхідно робити складну операцію, адже затягування часу йому не на користь. Медики планують відкриту репозицію з внутрішньою фіксацією лівої плечової кістки пластиною типу PHILOS з заміщенням дефекту. Для цього треба закупити декілька порцій біоскла, яке коштує досить дорого. Поранений знаходиться у лікарні та чекає, доки зʼявиться можливість зробити такий важливий крок у лікуванні.

А до повномасштабного вторгнення чоловік працював будівельником, жив своїм розміреним життям. Та коли росія нещадно почала руйнувати наші населені пункти, знищувати наших людей, не зміг просто спостерігати. Він твердо вирішив, що добровільно піде у військо. Дехто з рідних не схвалив такого рішення, інша частина підтримала. 

Раніше досвіду армійського він не мав. Але часто виїжджав з друзями-військовими на полігон, тому базові поняття щодо поводження зі зброєю він мав. Спочатку у військкоматі йому відмовляли, але потім воїн знайшов шлях, як потрапити до лав Збройних Сил України.

У лютому Андрій був поранений. Окупанти проводили штурм українських позицій в населеному пункті — Новомихайлівка, що на Марʼїнському напрямку. Їм вдалось взяти наших захисників у кільце. Тоді ворожа куля і пробила тіло чоловіка. Пострілом йому повністю роздробило кістку лівого передпліччя. 

У перші хвилини після того, що сталось, болі взагалі не відчував. Про це говорять майже всі поранені учасники програми #ВрятуйКінцівку. Через високий рівень адреналіну у крові больовий синдром відсутній навіть при тяжких травмуваннях. Але, на жаль, це не надовго.

“Рука одразу просто стала наче не моя. Вона дивно висіла і порухати нею не міг. Куля наробила біди у такому місці, що накласти турнікет було неможливо. Я намагався відповзти у більш безпечне місце. Першу допомогу мені вже надали через хвилин 15 приблизно. Побратим забандажував, зробив тампонаду. Вже другу допомогу, коли відійшли з позиції, тоді медик оглянув рану. З позиції нас змогли евакуювати тільки за 12 годин. Втрата крові у мене була доволі великою, тому я часто втрачав свідомість. Кістки розбиті, але пощастило, що нерви залишились цілими. Тому можу ворушити пальцями. 

За останні декілька тижнів у мене були вже дві операції. Попереду ще ось ця, вирішальна, на яку треба кошти. Після цього медики кажуть про тримісячну реабілітацію. Коли повністю вилікую руку, хочу повернутись назад у зону бойових дій. Таке бажання пояснити важко, знаю дехто боїться їхати воювати після поранення. Але моя допомога необхідна побратимам. Щодо того, чим би хотів займатись після перемоги, то певно відкрив би власну справу у сфері будівництва”, — розповідає Андрій Книшик.

Дякуючи Вашим внескам – Андрію зібрали необхідну суму. Всі подальші донати які будуть надходити через цю сторінку, будуть скеровані на допомогу іншим учасникам програми та на інформування про потреби поранених. 

Оплата через Приват Банк (додаткові можливості підписки)

Одноразовий внесок

Підписатись на щомісячний внесок

Donate from Europe, USA, GB, Canada?

Use this for PayPal or Credit Card

Корпоративний внесок?

Для переказів у гривні