Збір на лікування Клименко Сергія

Збір на лікування Клименко Сергія

Історія нашого захисника

“Якщо торкнутись руками коліна, можна відчути, що там все повністю розтрощено”, — травмований Сергій Кліменко

На Сергія Кліменко з Кривого Рогу чекає вже друге ендопротезування. Він був поранений на позиції — вибуховою хвилею його відкинуло на бетонну підлогу окопу. У нього тоді були переламані ребра, травмований лікоть. Коліна на обох ногах постраждали найбільше — суглоби були розбиті вщент. Заміну одного суглобу вже оплатив благодійний фонд “Здоровʼя українського народу” в рамках програми #ВрятуйКінцівку. На другу операцію ще необхідні немаленькі кошти — понад 90 тисяч гривень.

У 2014 році він був мобілізований і виконував бойові завдання у зоні антитерористичної операції. Хоча, як батько трьох неповнолітніх дітей, по закону мав залишатись вдома. Через те, що у різних довідках та документах була одна помилка у прізвищі — замість літери “і” написали “и”, він так і не зміг отримати посвідчення учасника УБД. Сергій розповідає про те, що готувався до повномасштабного вторгнення. Товариші, з яким воював на початку війни з росіянами, попереджали, що вороги спробують напасти.

“Перед початком великої війни я якраз працював далекобійником у Європі. Зідзвонювались періодично з побратимами, ми з ними доходили у розмовах до одного висновку — країна-сусід піде на нас з різних боків. Знайомі хлопці у 2022 році возили пасажирів на Москву. Запитував, що там по той бік кордону? Відповідали — військова техніка стоїть у напрямку України.

Якраз у листопаді я виїхав за кордон. Це була вже моя друга каденція, яка триває 4 місяці. Тобто, додому я мав повернутись на початку березня. Але я попередив свого менеджера, що можу поїхати раніше, якщо будуть невтішні новини. Знайомі-військові розповідали, що готуються до великої війни. Я прийняв рішення повернутись додому, приїхав 17 лютого. Попросив дружину підготуватись, зняти готівку з банкомата. Вона мені тоді ще і не дуже вірила щодо вторгнення. Але вже 24 розбудила о 5 ранку зі сльозами — літають ракети.

Я живу у місті, а військкомат, куди мав прибути — знаходиться у районі, там, де живе моя мама. Коли приїхав до неї, вона нарешті змогла трохи заспокоїтись і спати — до цього тиск підіймався, була висока тривожність. 

На місці ми організували місцеву самооборону, бо якраз з нашого напрямку вже пнули колони російської важкої техніки. Трохи згодом я отримав свою повістку, по неї сам прийшов до військкомату. Так сталось, що моєму куму, у якого досвіду служби в армії немає — принесли. Тоді я й пішов вияснити, чому мені немає. Вручили. Хоча у мене є зі здоровʼям деякі нюанси — боліли ноги, руки, серце. Але тоді такий час був, що брали багатьох, у нас були хлопці й з поганим зором та іншими проблемами. Отож, нас зібрали та відправили у військову частину. В окремому батальйоні ми займались логістичними питаннями — перевозили необхідні для війни речі. Це все необхідно було робити дуже акуратно, адже на сході залишалось багато прихильників “руського міра”. Часом ризикували не довезти наш вантаж. 

У вересні ми їхали та зупинились на одному з блокпостів. Тоді було темно, важко пересуватись, інформація про ДРГ якраз надійшла. Раптом почався обстріл, над нами почали літати міни. Неподалік від мене одна впала. Мене вибуховою хвилею кидає у захисну споруду. Я з усієї сили ударяюсь об бетон та тверду землю. Відкриваю очі, повен рот пилюки. Спочатку і не зрозумів, що трапилось. Але подумав — живий. Наче і згрупувався, щоб нічого не зламати, але впав на ноги. Хлопці підбігли, щоб витягти мене. Спочатку подумали, що мені вже кінець, але почав їм відповідати — живий. У нас після того обстрілу ще були середні трьохсоті. 

У мене не було відкритих травм. Та з перших хвилин після вибуху по тілу відчув пекучий та сильний біль. Коліна одразу дуже напухли. Коли лікарі дивились мої ноги, сказали, що треба тільки хірургічне втручання. Але мені тоді поставили діагноз — артроз. Два тижні полікували, прокапали та виписали. Якщо я чіпав своїми руками коліна, можна було зрозуміти як там все розтрощено. Це і без досліджень відчувалось — там не залишилось нічого цілого.

З часом повертаюсь на службу, але пересуватись було дуже важко — постійний і нестерпний біль. Але у лікарні мені не могли допомогти, адже ендопротезування коштує великих грошей. Одна дівчина-лікарка так і відповіла — йди воюй і заробляй гроші, тоді зробимо тобі операцію. 

Тому так час від часу і лягав у лікарні, де мені кололи уколи, ставили крапельниці. Але моєї проблеми з ногами це не вирішувало, необхідна була операція. Так і повертався на службу, там давали знеболювальні, які з періодом взагалі не допомагали. 

Мені пощастило, що побратими порадили мені національну програму #ВрятуйКінцівку. Фонд “Здоровʼя українського народу” оплатив мені ендопротезування на одній нозі. Тепер я розходжуюсь — пересуваюсь з милицями. Часом буває важкувато — якось йшов на сходах і в травмованому коліні заболіло, і водночас в прооперованому також ще неприємні відчуття були. Тоді спинився, не знав, як рухатись далі.

Програма #ВрятуйКінцівку — це шанс для поранених, який дає надію на одужання. Я своєму товаришу Сергію теж порадив заповнити анкету. Його прооперували за фінансування благодійного фонду “Здоровʼя українського народу”. Коли виставив інформацію у соціальні мережі, побратими теж звернулись у програму. Їм допомогли, тому дуже дякували мені, що підказав.

Я дуже чекаю на ендопротезування на іншому коліні. Оперована нога вже потихеньку заживає. А от поранена нестерпно болить з кожним днем. Тому дуже чекаю наступного хірургічного втручання. Після нього я зможу рухатись повноцінно і знову повернутись на службу до побратимів”, — розповів Сергій Кліменко.

Сума необхідна для операції Сергія вже зібрана завдяки Вам! Всі додаткові кошти які будуть надходити через цю сторінку, будуть направлені на забезпечення операцій іншим резидентам програми #ВрятуйКінцівку. 

Оплата через Приват Банк (додаткові можливості підписки)

Одноразовий внесок

Підписатись на щомісячний внесок

Donate from Europe, USA, GB, Canada?

Use this for PayPal or Credit Card

Корпоративний внесок?

Для переказів у гривні