“Вийшов на вулицю випити кави, але почув вибухи”, — історія травмованого Сергія Погорілого
Історії бійців, які виборюють свободу країни від агресора, можна помістити у спеціальне видання. Звісно, там описуватиметься доля, журба, горе кожної окремої людини. Але, головне, через всю книгу пронизана одна “червона нитка”. Цей термін використовується у театральній сфері та літературі. Наприклад, бачимо серію вистав чи історій на різну тематику. Але всі епізоди поєднані та прошиті невидимою червоною ниткою.
Про що б зараз не говорили, не думали, не бачили українці, все пронизано багряною лінією — життям у час жорстокої війни. Про те, як вдається нам тримати волю, зміцнювати дух та долати перешкоди, якраз і можна побачити через призму національної програми #ВрятуйКінцівку. Це одна із її місій. Але найголовніша мета — вилікувати наших захисників, підтримати до моменту повного одужання.
Один з наших героїв — 51-річний Сергій Погорілий з селища Радушне, Криворізького району. Він працював інженером з експлуатації магістральних газопроводів. У лютому минулоріч приїхав до Києва на підвищення кваліфікації. Мав звичку щоранку виходити на вулицю, насолоджуйтесь кавою. Але один початок дня був без такого раювання (по відомим усім причинам). Сергій почув вибухи, агресор пішов на нас великою війною. Каже, не вірив тоді, що це звірське дійство затягнеться серйозно і надовго.
Потрапити додому, до дітей та онуків, чоловік зміг не одразу. Через розбомблені колії не було потягу на Кривий Ріг. Але, згадує, що став корисним у столиці. Декілька діб він допомагав на залізничному вокзалі евакуйовуватись жінкам та дітям. Згадує, надивився там щемливих та жалісливих історій — зміни або й руйнування звичного життя людей. Як тільки потрапив додому, одразу — до військкомату. Встиг пройти медичну комісію. Пообіцяли передзвонити, не брали до рядів захисників через вік. У березні нарешті Сергія мобілізували. Його абсолютно не засмучував той факт, що він не мав ніякого армійського досвіду. Сергій розповідає лише хороше про навчальний центр, де проходив вишкіл та злагодження. Каже, що йому неймовірно пощастило з командирами і побратимами. З такими в бій не страшно. Але прикрий випадок віддалив можливість показати бойові навички в дії. Чоловік отримав травму на навчально-тактичних заняттях.
Сергій спершу думав, що розтягнення. Терпів біль — саме пройде. Але командир звернув увагу, що у бійця змінилась хода. Відразу відправили травмованого до медиків. Закрита травма виявилась досить складною — розрив хрестоподібної зв’язки коліна. Наразі чоловік проходить лікування у Криворізькій міській лікарні №10. Нещодавно йому зробили складну операцію — поставили імплант у колінний суглоб. Тепер травмований щодня намагається робити все, щоб пришвидшити своє одужання. Каже, що мріє поскоріше повернутись у свій підрозділ. Ділиться, що не любить підводити людей, тому і намагався не звертати уваги на біль у нозі. На жаль, на чоловіка чекає ще довге лікування та реабілітація. Зв’язки в коліні мають велике значення для його стабільності та правильної роботи, тому важливо виконувати всі рекомендації медиків під час лікування.