Руслан Ісмайлов отримав на війні вже другу мінно-вибухову травму
З 2014 року українці живуть у стані війни. За цей час ми переживали різні стадії — від шоку, переживань, страждань. Далі — більшість змирились. Особливо ті, хто був трохи далі від захоплених територій. Особливо ті, чиї рідні були не залучені в АТО/ООС. Але у 2022 ескалація чи повномасштабне вторгнення (хто як називає) нагадало усім, що бойові дії не закінчились і ворога маємо безпощадного.
Родина 35-річного Руслана Ісмайлова з тих, хто живе у війні не з 2022, а з самого початку. Адже, чоловік вже воював з 2018 року. Мав спеціалізацію — гранатометник. Тоді одного, страшного, дня отримав мінно-вибухове поранення. Через цю причину участь у бойових діях для нього закінчилась. Довго лікувався, адже отримав контузію, рука взагалі не функціонувала.
Руслан з Житомира. У цивільному житті захоплювався футболом, боксом та стрільбою. Разом з дружиною виховують двоє дітей. До ескалації працював в охоронній фірмі. Але одного холодного і темного ранку телефонний дзвінок змінив його життя на “до” та “після”. У мобільному звучав переляканий голос сестри — бомбили Харків. Далі й у своєму місті чоловік почув звук вибухів.
Не роздумуючи ні секунди, Руслан вже збирався до військкомату. Він був там вже о 8 ранку. Каже, що родина була не у захваті від такого рішення голови сім’ї, але все ж підтримала його.
“Якщо потрапляєш в зону активних бойових дій, є навички, які допоможуть зберегти життя собі та побратимам. Найголовніше — бути сміливим. Важливі також вміння користуватись зброєю та надавати медичну допомогу. Також варто бути готовим до того, що війна дуже змінить погляди на життя. Вона міняє повністю психологічні аспекти”, — розповідає Руслан.
З жовтня захисник виконував бойові завдання на Херсонському напрямку, звільняли окуповані території. Керівництво поставило задачу — зачистити посадку. Але невдовзі зав’язався бій. Розпочався ворожий мінометний обстріл. Поруч з чоловіком розірвався снаряд. Уламками залізяччя йому порешетило каску та бронежилет. Осколком сильно пробило плече. Той момент Руслан пам’ятає до дрібниць. Каже, що відчував несамовито гострий біль. Евакуювали побратими його з ще одним трьохсотим досить швидко, за хвилин 20.
Пораненому провели три операції. Лагодили на лівій руці пошкоджені плечовий суглоб та ключицю. На останньому хірургічному втручанні лікарі встановили у поламані кістки титанові пластини. Така операція була для воїна — безкоштовною. А все завдяки щиросердним людям, які допомагають пораненим у рамках програми #ВрятуйКінцівку. Це надзвичайно важливо — підтримати воїна, який боровся за свободу та мирне небо у кожному нашому дні.
Далі на пораненого чекає ще довга реабілітація. Травмування, особливо серйозні, можуть залишити після себе значні фізичні та психологічні наслідки. Саме реабілітація — це той процес, який допомагає пораненим повернутися до нормального життя та покращити їхнє фізичне та емоційне становище.
У рамках програми #ВрятуйКінцівку ми намагаємось допомогти пораненим воїнам не лише з проведенням операцій. Процес відновлення має не менш вагоме значення, як і саме лікування. Фізична реабілітація допомагає відновити функції тіла та повернути пораненим можливість до виконання повсякденних дій. Це може включати фізіотерапію, лікувальну гімнастику, масаж та інші методи, які допомагають відновити м’язовий тонус та зняти біль. Якщо поранення призвело до втрати кінцівок, то може бути необхідне протезування та навчання під користування протезів.
Психологічна реабілітація — ще один вагомий аспект — допомагає травмованим подолати стрес та депресію, які часто супроводжують серйозні поранення. Це може включати консультування психолога, підтримка співробітників, які були в подібних ситуаціях, та групову терапію. Отож, важливо, як і у випадку з Русланом, так і з іншими нашими підопічними — підтримувати та вести поранених воїнів до повного одужання.