Коли евакуйовував пораненого, поруч розірвалась міна: історія Олександра Глушко
Олександр Глушко займався евакуацією поранених з поля бою. Доставляв “на нуль” продукти, ліки тощо. Одного дня отримав поранення. Як завше, приїхав з медиком забрати трьохсотого. За секунду щось засвистіло у повітрі. Встигли впасти на землю. Але міна розірвалась зовсім поруч.
Осколками чоловіку вирвало 12 сантиметрів кістки з правої руки, пошкодило три нерви. У травмованого було вже 6 операцій. На нього чекають і наступні хірургічні втручання. На кінцівці пересаджували шкіру, викачували рідину, що набиралась. Наступна операція — пересаджуватимуть та скріплятимуть пластинами кістку, якої не вистачає.
Не дивлячись на травму, чоловік продовжує ремонтувати техніку та їздити за кермом. Каже, уже прилаштувався робити все лівою рукою, хоча і правша. Розповідає, що для нього важливо пришвидшувати перемогу, допомагати побратимам. Навіть зараз, коли він йде довгим шляхом лікування та відновлення кінцівки.
Знаєте, існують такі люди, які вміють робити своїми руками абсолютно все. За що не візьмуться, скрізь буде пуття. Існують історії, коли талановиті чоловіки займались одним ремеслом. Але і на війні змогли, навіть без попереднього досвіду, застосувати свої обдарування.
44-річний Олександр Глушко з Києва, як і безліч інших українців, жив своє звичне і прекрасне життя. Разом з дружиною виховували сина. Працював тоді чоловік зі спецтехнікою.
Але у нього, як і у всіх нас, трапилась жахлива й кровожерлива повномасштабна війна. Мало було агресору тероризувати нас з 2014 року. Він захотів перемолоти й зжерти нашу націю повністю. Не передбачив, що ми — незламні.
Олександр того лютневого ранку якраз їхав на роботу, не зрозумів, чому у той час такі незвично величезні затори. Зателефонував знайомим, сказали — велика війна. Намагався повернутись додому, щоб вивезти з міста родину. А сам, довго не роздумуючи, записався у тероборону. Мав деякий армійський досвід — служив строкову, потім рік за контрактом.
У квітні минулого року сформували новий батальйон, Олександра зарахували до нього через військкомат. Отримав спеціалізацію — технік роти, адже вмів ремонтувати будь-яку техніку. І разом з товаришами вирушив виконувати бойові завдання на Харківському напрямку. Чоловік займався евакуацією та доставкою. “Моїми головними завданнями були — вивезення поранених, а також доставляння “на нуль” їжі чи ліків”, — згадує захисник.
На одному з таких виїздів і трапилась трагедія у його житті. 13 липня разом з медиком мали забрати пораненого. Вийшли з автомобіля, коли щось раптом засвистіло. Встигли впасти на землю. Зовсім поруч розірвалась міна. Осколками поранило медика. Олександру вирвало кістку з правої руки, посікло бронежилет. Кляте залізяччя залишило рвані рани по всьому тілу.
“Спочатку був шоковий стан. Я не знав, що робити з пошматованою рукою. Вона просто теліпалась. Не розумів, куди її подіти, чи в кишеню може засунути”, — згадує перші страшні хвилини травмований. У такому стані він ще збирався сідати за кермо, щоб вивезти усіх з небезпечної зони, але медик не дозволив.
Крізь туман пам’ятає, як робили першу операцію. Як рятували лікарі кінцівку. Каже, прокинувся, найголовніше, рука на місці. У нього було вже 6 операцій. На останній робили пересадку шкіри. Довго на лікарняному Олександр сидіти не збирався, вже вийшов на службу. Зараз він віртуозно займається ремонтом техніки. Лівою рукою вправно керує автівкою, коли їздить за запчастинами. Каже, намагається працювати на перемогу, не дивлячись на поранення.
Але до закриття питання з лікуванням кінцівки ще далеко. Вона весь час знаходиться у спеціальній пов’язці. Повноцінно не працює. Не раз медики викачували рідину, яка у ній набиралась. На кінцівці пошкоджено три нерви. Ще б пак, у зоні між ліктем та плечем не вистачає 12 сантиметрів кістки. Люди, 12!!! І цей чоловік намагається щодня якісно робити свою роботу. Силкується не зважати на біль, на травму… Просто вирішив наближати перемогу, як може.
Скоро у чоловіка планова операція. Вставлятимуть і скріплятимуть спеціальними пластинами шматок кістки, якої не вистачає. Таку складну маніпуляцію проводитимуть талановиті та знані на весь світ медики в Інституті травматології та ортопедії НАМН. Операція з пересадкою кістки — це дуже складний та трудомісткий процес, який може мати серйозні наслідки для пацієнта. Але не з нашими лікарями, які з 2014 року демонструють чарівні результати у лікуванні мінно-вибухових травм. Крім того, завдяки сучасним технологіям така операція точно буде успішною. З часом Олександр зможе повернути свою активність та якість життя.
Навіть з травмою захисник багато та відмінно працює. Але повне відновлення руки допоможе йому робити це без фізичного болю. “Я хочу одужати і повернутись на допомогу до своїх хлопців. Ми з ними з перших днів разом. Когось вже немає, хтось як і я — поранений. Після перемоги знову пересяду на спецтехніку і продовжу відбудовувати країну після цієї жахливої війни”, — розповідає Олександр.
Чоловік каже, що родина не у захваті від його бажання знову повернутись у зону бойових дій. Але вони поважають його вибір. “Знають, що не пускати мене немає сенсу. Краще підтримувати”, — стверджує воїн. Навіть якби вдалось відмотати час назад і переграти своє життя чи уникнути поранення, захисник каже, що нічого б не змінював. Адже, мабуть, не просто так стається все в житті!