Воїна Олександра Ганзу переїхала бойова машина вагою майже 14 тонн
Поєднана травма грудей тазу, парціальний пневмоторакс (наявність у плевральній порожнині повітря, яке проникає туди внаслідок пошкодження легень), гемоторакс (внутрішня кровотеча), закритий перелом ребра, розрив сечового міхура, внутрішньосуглобовий перелом крила правої клубової кістки, багатоуламковий перелом лобкової та сідничної кістки з обох сторін з порушенням.
Цей перелік — не вибірка діагнозів з медичної енциклопедії. Це неповна виписка з медичної карти 27-річного воїна Олександра Ганзи. Чоловік зараз знаходиться у Київський міській клінічній лікарні №8. Поранений має безліч травм, тому весь час знаходиться в положенні лежачи. При наданні першої допомоги йому наклали апарат зовнішньої фіксації. В день травмування зробили операцію. Наступні хірургічні втручання поставлені на паузу через наявність тромбів.
Річ у тому, що тромб — це утворення згортка крові, яке може блокувати кровотік і призвести до серйозних наслідків для здоров’я. Якщо тромб знаходиться в тілі, то робити операції може бути небезпечно.Причина полягає в тому, що під час операції може виникнути кровотеча чи розвинеться тромбоемболія (тромб блокує кровотік у серці, легенях чи інших органах). Саме тому Олександр за рекомендацією медиків проходить лікування і чекає, поки дадуть дозвіл на оперативне втручання.
Як отримав боєць таку травму? Нещасним днем для нього стало 28 березня. Він у складі підрозділу виконував бойові завдання на напрямку Лозової, що на Харківщині. Почався шквальний ворожий артобстріл. У цьому всьому хаосі сталась дорожньо-транспортна пригода. Олександра переїхала бойова машина БМ-21 “Град”.
Можете собі уявити? Залізна техніка вагою майже 14 тонн пройшлась по людському тілу. Як вдалось захиснику взагалі вижити під цим страхітливим дужим монстром? Це залишиться загадкою від ангела-охоронця Олександра. У чоловіка після пережитого був шоковий стан (не дивно). Розповідає, що він після всього залишався у свідомості, але не дуже розумів, у якій реальності. Вже потім побратими розповідали, що воїн кричав, ставив запитання, махав руками.
Олександр родом з Запоріжжя. З найрідніших має маму та молодшого брата. Деякий час працював на будівництві. Каже, що не дочекався повістки на строкову службу, тому у 2019 році вирішив піти на службу за контрактом. Отримав спеціалізацію — старший навідник. З того часу у складі 92 бригади імені кошового отамана Івана Сірка двічі виконував завдання у зоні АТО\ООС.
Олександр каже, що до останнього не вірилось, що війна з агресором перейде у таку агресивну та повномасштабну стадію. Коли почалась ескалація, якраз був з підрозділом на полігоні. Згадує, всіх підняли по тривозі, адже о 4 ранку почалось страхіття, про яке українці пам’ятатимуть все життя.
Поранений дуже чекає на появу можливості зробити операцію. Йому мають складати переламані кістки тазу. Сподівається, що зможе одужати і знову ходити. Розповідає, що йому пощастило, адже хребет не заділо. Він може рухати ступнями. Це означає, що при позитивній динаміці через пів року зможе знову вчитись ходити.
Не зважати на постійний біль та сподіватись на краще йому допомагає поставлена мета — повернутись до побратимів на поле бою. “Мене там чекають. Мені треба назад. Головне, швидше навчитись заново ходити. ЗСУ – це моє свідоме рішення, як тоді, так і зараз. Це моя справа по життю”, — запевняє захисник Олександр Ганза.
За словами провідних лікарів, перелом кісток тазу — це дуже болісний і серйозний стан, який може вимагати тривалого періоду відновлення. Хоча такі травмування призводять до обмеження рухів, багато людей можуть повністю відновити мобільність після правильного лікування та реабілітації. Отож, тримаємо кулачки за Олександра, який так мріє знову ходити!