fbpx

“Мій автомат лежав на землі, а рука десь взагалі за спиною”, — поранений Олег Мельник

Війна в Україні щодня приносить все більше жертв. Ми не знаємо конкретної цифри- кількості усіх постраждалих. Але точно впевнені, чисельність колосальна та моторошна. Щодня, щогодини, щохвилини… Доки ви їдете на роботу, готуєте рідним сніданки чи п’єте каву, хтось віддає своє життя чи здоров’я за ваш спокійний та мирний день.

 

 

Всупереч усім неймовірним труднощам, несамовитим стражданням, наші бійці не здаються. Як показує статистика, навіть після важких травмувань, понівечень вони знову планують повертатись у зону бойових дій. Не тому, що їх так захоплює те, чим там займаються. Просто у воїнів є цілі та пріоритети. Вони ризикують, не думають про себе, аби захистити рідних і звільнити українські території.

Ми маємо не забувати про це і допомагати захисникам, як тільки можемо. Наприклад, підтримувати у лікуванні поранених. Варто розуміти, що навіть невелике сприяння може стати для когось шансом на порятунок, перспективою на повноцінне життя.

“На війні важливо поважати своїх побратимів. Найголовніше — прислухатись до товариша, запитувати тих, хто вже має досвід. Це допоможе чомусь навчитись і щось розуміти у військовій справі”, — розповідає 26-річний Олег Мельник з Тернополя.

Чоловік у 2021 році, одразу після закінчення строкової служби, підписав контракт зі Збройними Силами України. Каже, що наскільки все тоді подобалось, був гарний колектив, що таке рішення далось дуже легко. “В один день я та ще двоє побратимів разом пішли в армію за контрактом. До речі, один з хлопців мені потім врятував життя на війні”, — згадує Олег.

Зараз захисник знаходиться на лікарняному ліжку. Йому зробили вже 16 операцій. Він отримав важке поранення передпліччя. Лікарі брали з таза кістки й вставляли у кінцівку, скріпляли спеціальними титановими пластинами. Травмований каже, що на шляху до одужання дуже допомагає підтримка рідних та коханої дівчини.

“Спочатку було моторошно, коли по тривозі підняли у день повномасштабного вторгнення. Ми зайняли оборону навколо міста (служив у Харкові). Вже 24 лютого наш підрозділ прийняв перший бій”, — згадує початок великої війни з агресором Олег.

Поранення чоловік отримав наступної доби після свого дня народження. Розповідає, що тоді наші хлопці потрапили в оточення. Від командування Олег з побратимами отримали завдання — розірвати кільце, щоб захисники змогли вийти. Виконали. При відході назад разом з другом Владиславом потрапили у засідку. Почався бій. У Олега вороги стріляли з гранатомета та автомата. Права рука — важке травмування — розірвані м’які тканини, нерви, розбиті кістки. Через ліву руку наскрізь пройшла куля 5.45.

“Ще хвилин 15 після поранення був при свідомості. Бачив, як друг відбивав атаку, щоб орки не змогли близько підійти до мене. Коли вже Владислав відбив, ми змогли нарешті відійти. Я спочатку не зрозумів, що зі мною трапилось. У якийсь момент відчув оніміння рук і якось дуже жарко стало. Далі помітив, що автомат поряд лежить, а моя рука взагалі десь за спиною. Навколо калюжа крові. Першу допомогу теж надав друг. Він хоча й не медик, але ми проходили медпідготовку разом. Дякую, що Влад доставив мене до найближчого пункту евакуації. Він зараз далі служить у “Гвардії наступу”, — розповідає про страшні події Олег.

Пораненому пощастило, що мав вірного товариша поруч, який боровся за двох. Він робив усе можливе, щоб врятувати життя Олега. На війні, коли кожна секунда може стати вирішальною, допомога та підтримка від друзів може бути неймовірно важливою. Таких історій на війні дуже багато, адже наші воїни бережуть і поважають один одного. “ Після травмування я почав більше цінувати життя. Але звісно, участь у бойових діях дещо змінила мене. Чомусь став трохи агресивніший емоційно. Але лікарі запевняють, що це наслідки легкої контузії й скоро це минеться”, — зізнається Олег.

 

Чоловіку необхідно ще деякий час лікуватись, далі — реабілітація. Але він мріє, що ще повернеться на службу, доки не подолаємо агресора. А от вже після перемоги планує розпочати власну справу, можливо відкрити кав’ярню (зізнається по секрету).отримав поранення в Авдіївці