Євген Григоренко: “Мій автомобіль з’їхав з траси й перевернувся”
Зміцнювати духовний та моральний стан воїнів навіть під час бойових дій — надзвичайно важливо.Чекати на психологічну реабілітацію чи закінчення війни — ніколи. А тримати міцність духу треба вже сьогодні, зараз. Цю твердиню намагаються збудувати капелани. Їх присутність і діяльність у наших військах має велике значення як для воїнів, так і для їх сімей.
В першу чергу, капелани забезпечують духовну підтримку воїнів під час найтяжчих моментів їхньої служби. Не секрет, що війна виснажує не тільки фізично, а й емоційно. Пощастило тим підрозділам, у складі яких є людина, яка може прислухатися до внутрішніх переживань та надати духовну підтримку.
Капелани є об’єктивними посередниками, які надають воїнам можливість висловити свої страхи, сумніви та роздуми, знайти опору і зміцнити віру. Таке покликання у житті вибрав для себе 45-річний Євген Григоренко з Вінниччини. Він є учасником національної програми #ВрятуйКінцівку. Наразі чоловік лікує складні переломи.
У Євгена четверо дітей — 4-ох, 12, 18 та 20 років. Як багатодітний батько, він міг не йти воювати. Але зробив інший вибір — одразу після початку ескалації прибув до військкомату. “Я по іншому не зміг. Це був мій поклик. Хотів робити щось корисне на цій війні. Не просто сидіти переживати, а практично допомагати. І не важливо було, що армійського досвіду не маю”, — каже чоловік.
Спочатку у складі одного з українських підрозділів виконував завдання під Білоруським кордоном. Далі — у Донецькій області. “Я завжди був готовий послужити людям, навіть ціною власних втрат. Звичайно ж, на війні важко непідготовленій особистості. Їй треба підтримка. Звісно, якщо воїни йдуть добровільно, то це люди вмотивовані. Їм легше, і це має величезне значення. Якщо ж просто висмикнули чоловіка з цивільного життя і заставити, дати в зуби автомат, то людині треба перелаштуватись. Не у всіх на це вистачає внутрішньої сили та ресурсів. Тому є необхідність у духовній підтримці”, — ділиться думкою Євген.
Він отримав поранення на службі — перевернувся в автомобілі. Одного дня просто різко втратив свідомість за кермом. Захисник має проблеми з тиском. Наклалась також фізична та моральна втома. Організм виснажився. “Я у травні віз побратима на похорон, у нього брат загинув на фронті. Це прямі обов’язки капелана, бути поруч у скрутну хвилину. Повертався назад, не доїхав пару кілометрів. І відключився. Дякую Богу, що був сам, ніхто не постраждав, ні у яку машину не в’їхав. Автомобіль скотився з траси й перевернувся”, — розповідає про момент дорожньо-транспортної пригоди.
Пощастило, що одразу по дорозі проїжджали люди. Вони викликали медиків та поліцію. До тями Євген прийшов вже у кареті швидкої допомоги. Згодом лікарі констатували у нього перелом ключиці зі зміщенням та перелом ребер. Чоловік розповідає, що життя йому врятував ремінь безпеки. Якби був не пристебнутий, наслідки були б набагато гірші.
Заповнити анкету учасника програми #ВрятуйКінцівку порадили лікарі. Благодійний фонд “Здоров’я українського народу” оплатив спеціальний імплант, який медики вживили у потрощені кістки. Наразі травмований почувається краще. Стало легше дихати, коли почали зростатись поламані ребра.
“Сподіваюсь, що можу повернутись на службу після одужання. Військових капеланів, які несуть службу у ЗСУ, дуже й дуже мало. Можна сказати — дефіцит. Тим більш, я прослужив у батальйоні скільки часу, що для мене це не чужі люди. Важко їх залишати без духовної опіки. Ми працюємо у парі з психологом батальйону, але є багато речей, які у методичках не написані. Тому доводиться вчитись і набивати шишки. Ця війна показала дуже багато речей, які потрібно напрацьовувати”, — ділиться травмований.
Чоловік розповідає, що поки знаходиться на лікуванні, переживає за хлопців. Пояснює, що духовна опіка в умовах бойових дій має бути безперервною. Адже варто постійно, вислуховувати їх та молитись за них. Запевняє, якщо у цій роботі є тривалий перерив, доводиться повертатись на точку, з якої починали. Каже, для нього це неприємний і болючий момент. Але, з іншого боку, це мотивація до швидшого одужання.
Після перемоги України над державою-агресором планує займатись духовною та психологічною підтримкою військових та родин, які втратили когось на війні. Крім того, вважає себе людиною творчою. “Люблю щось робити своїми руками. Якщо буде залишатись час, виготовлятиму щось у своїй майстерні. Подобається працювати з деревом, реставрувати старовинні предмети”, — розмірковує Євген.
Капелани допомагають воїнам будувати моральні цінності та етичні принципи. Вони надають консультації та відповіді на запитання, пов’язані з психологічними дилемами, що виникають у бойових ситуаціях. Також вони сприяють формуванню міцного характеру та здатності вибирати правильний шлях навіть у найскладніших обставинах. Значущою функцією капеланів є забезпечення релігійної свободи воїнів. Вони дають можливість для виконання релігійних обрядів та практик відповідно до вірувань кожного воїна. А це також напрочуд важливо для побудови психологічного здоров’я суспільства, на долю якого припала жахлива війна.