“Після поранення не міг лягти, хоча відчував, що нога як шнурок висить”, — Володимир Джума
“Я бачив як снаряд летить, слухав цей звук. А впасти не зміг. Пролетіло крізь мою ногу. Стою вже поранений і думаю, чого воно не розірвалось. Тільки коли з тіла вийшло, позаду зірвалось. Таке буває в окупантів, що снаряди падають і не одразу розриваються. Пробило мою кінцівку і тільки зірвалось, ще й хлопця поруч поранило” – розповідає Володимир Джума.
Тяжке поранення бійця Володимир Джума
Чоловік після ворожої атаки залишався у свідомості. Але був у шоковому стані. Каже, що все відбувалось навколо, немовбито у заповільненому кіно. Неначе на все дивився збоку. Відчував якусь затормошеність. У голові одразу думка — як не розірвалась куля.Саме такі снаряди розроблені для збільшення їхньої сили та нанесення більш серйозної шкоди при попаданні у тіло людини. Їхньою особливістю є наявність розривних елементів, які розсікаються після попадання у м’які тканини або на жорсткі поверхні. Це можуть бути, наприклад, металеві наконечники, пластикові або скляні шматки, а також інші матеріали, які розламуються або розсипаються під час удару. Частіше за все, розривні кулі завдають серйозних пошкоджень кінцівкам та внутрішнім органам, таким як серце, легені, печінка, нирки тощо. Крім того, існує ризик інфекції, оскільки розривні кулі можуть занести додаткові бактерії та забруднення у поранення.Варто зазначити, що використання розривних куль у воєнних конфліктах та цивільних ситуаціях заборонено міжнародними конвенціями, оскільки їх використання вважається непропорційним і може завдати надмірної шкоди людям. Але чи зважають на це росіяни? Хто, як не ми про це добре знаємо.
Тяжке поранення бійця Володимир Джума
Володимир вже воював за нашу території з 2014 року, коли почалось протистояння. Тоді був мобілізований. Пізніше повернувся у цивільне життя. У день повномасштабного вторгнення, без роздумів та вагань, пішов до військкомату. Він виконував бойові завдання у складі одного з українських підрозділів майже рік. Поки одного січневого дня не отримав поранення. “Виїхали на свою роботу. І неочікувано взагалі прилетіло. Чим саме поранений, не зрозумів. Можливо, 30-го калібру розривні кулі. Тоді оглух трохи, хлопці кричать “Лягай”, а я прислуховуюсь, летить чи ні. Положили мене вже побратими. Сам не зміг, хоча відчував, що нога вже, як шнурок висить”, — продовжує Володимир.Він так поранений і намагався стояти, коли обстріли продовжувались. Товаришам довелось підповзти, щоб його таки покласти. Розповідає, що страшно було падати ще й від того, що скрізь поламані гілки промерзлі. Можна було собі на гострому ще щось поранити.Володимир каже, що не дивлячись на величезну рану, взагалі не відчував болі. Через шоковий стан. Коли вже наклали два турнікети, сильно зажали, тоді почало нестерпно боліти. Спочатку товариші тягли його до стабілізаційного пункту, не було ніш. Евакуювали чоловіка швидко, за хвилин тридцять п’ять.
Вже у лікарні медики пояснили травмованому, що у нього на нозі розірвані вени та нерви, пошкоджені кістки та розтрощений суглоб. Скільки вже було у нього операцій, навіть не знає. Багато, бо вже й перестав рахувати. Попереду ще кілька. Лікарі намагатимуться скріпити суглоб, щоб не ставити протез. Каже, спеціалісти пообіцяли, що з часом він буде ходити.Про національну програму #ВрятуйКінцівку йому розповіла двоюрідна сестра. Потім ще й лікарі почали радити звернутись до фонду “Здоров’я українського народу”. Володимир радіє, що отримав всі необхідні медичні девайси. Адже їх не вистачає у медзакладах. А знайти і придбати самостійно — досить обтяжливо.Чоловік до початку ескалації війни працював на себе — займався ремонтами. Він мріє про те, що зможе повноцінно одужати і ходити. Адже бажає продовжити справу, яка приносила йому задоволення.
Підтримати програму Про програму
<div class=“button-wrapper”> <a href=“https://houp.org/uk/donate/” class=“small-button smallorangebtn-btn”>Підтримати програму</a> <a href=“https://houp.org/uk/medical_billion/” class=“small-button smallblue”>Про програму</a> </div>