Денис Варуха: “Після поранення не втратив свідомість, керував евакуацією”
“Моїй дитині скоро 18 років. Цю війну має хтось закінчувати — ми або молодше покоління. Я не хочу, щоб ці жахіття передавались у спадок. Тому цей конфлікт краще закінчимо ми, ніж наші діти”, — говорить поранений військовий Денис Варуха.
Чоловік родом з міста Охтирка, Сумської області. Він нещодавно став бенефіціаром національної програми #ВрятуйКінцівку. Лікарі зараз намагаються зберегти йому праву ногу. Завдяки вашим донатам, благодійний фонд “Здоров’я українського народу” оплатив травмованому спеціальні титанові пластині. Їх медики поставили, щоб скріпити поламані кістки.
Декілька років тому Денис ще працював адміністратором у супермаркеті. У 2020 році брат запропонував йому підписати контракт зі Збройними Силами. Погодився. Виконував завдання на посаді командира відділення розвідувального взводу.
У січні його підрозділ вороги накрили мінометним вогнем під час бойового виходу. Уламком снаряда йому перебило праву ногу, роздробило гомілкові кістки. Ще два зламки потрапили під плитоноску. Один з часом вийняли лікарі, інший залишився — неоперабельний.
“Після поранення тримався при свідомості й керував евакуацією. Бійці, що знаходились поруч, були менш підготовлені. Виходу не залишалось, треба було реагувати на все, що відбувається. Казав, як шини накласти, пов’язку. Я — командир відділення, тому вони розраховували на мене. То для молодих бійців був такий перший досвід, бойове хрещення. Зараз вони вже все вміють, щось бачили. Мені пощастило, що швидко евакуювали. Просто їхати десь півтори години до стабілізаційного пункту”, — розповідає Денис.
Після поранення лікарі не сильно звертали увагу на травмовану кінцівку. Тоді стояло питання загалом про збереження життя, а не ноги. Всьому винні осколки, які потрапили під плитоноску. Цілий місяць медики витратили на стабілізацію стану захисника. Чоловіку зробили дві операції. Але змогли вийняти тільки один зламок. Щодо іншого, у Харкові медики побоялись чіпати. Направили у Київ. Але там теж не взялись витягувати. Шматок снаряду знаходиться дуже близько до судин. Він не рухається, тому залишили — спеціалісти вважають неоперабельним.
Пошкодженою кінцівкою почали займатись не так давно. За збереження ноги взялись професіонали з Інституту травматології та ортопедії НАМН. Денис розповідає, що його попередили — втрачено багато часу. Але медики запевняють: будуть боротись. На нозі зробили вже три операції. Попереду — ще декілька. Чоловіку вже поставили одну титанову пластину, наступну будуть кріпити через декілька місяців.
Зараз на кінцівці відбулось ускладнення. Лікарі будуть вивчати, чому рана почала кровити — інфекція, не приживається пластина чи інші фактори? Денису повідомлять після обстеження. Захисник мріє стати повноцінно на ноги. На свої. Каже, що планує після одужання повертатись до побратимів. Він вірить, що зможе допомогти їм якнайшвидше подолати капосного та жорстокого ворога. Найбільше чоловік боїться, що його дитині доведеться теж брати участь у цій жахливій війні. Тому має стимул — припинити свавілля окупантів на нашій території в найкоротші терміни.
Програма #ВрятуйКінцівку активно працює задля руху до своєї основної мети — забезпечити якнайбільше операцій для поранених військових та цивільний. Головна місія — не просто забезпечувати медичними матеріалами для хірургічних втручань. А ЗБЕРЕГТИ руки та ноги!
Цю війну експерти вже назвали — війною кінцівок. Саме ці частини тіла страждають у 70% випадків. Щоб не допустити ампутації та понівечення долі постраждалих: маємо боротись, панове! Маємо працювати на цьому фронті, доки захисники тримають військовий. Кількість поранення росте щодня, тому не зупиняючись крокуємо до зменшення інвалідизації українців. Це вкрай важливо!