Федорович Юліана Костянтинівна отримав поранення 13.09.2022, коли спускалась у подвальне приміщення (сховище).
“Мы з чоловіком перебрались зі своєї квартири, яка знаходилась на 7 поверсі, у підвальне приміщення. Раніше там було кафе. Того дня все було більш менш спокійно, я вискочила до магазину, який знаходився за 5 метрів від укриття. Коли я вже майже дійшла до дверей мене покликала жінка із сусіднього будинку, вона хотіла щось запитати, моя голова знаходилась на рівні пішохідної доробки, і в цей момент я бачила і почула вибух. Я одразу закрила вуха й голову руками й присіла на вшпиньки. Коли у вухах припинився дзвін і я трохи оговталась, зрозуміла, що знаходжусь під уламками і самостійно не виберусь, почала кликати чоловіка. Коли він звільнив мене від уламків я побачила, що в мене пошматовані пальці руки і було відчуття, що рука ніби повністю відірвана. Кров була тільки на кісті. Дуже хотілось пити, підбігли військові, зібрали усіх поранених і відвезли до лікарні.”
“Я була при повній свідомості і все відчувала, навіть морфін не допомогав від болю. Коли зрізали одяг я побачила рану але лікарі швидко відвернули мене і наказали не дивитися. Я бачила свої пальці і розуміла, що їх навряд зберуть. Щодо руки, я чомусь вірила в наших лікарів й не сумнівалася, що її врятують. Проте я , на той час, не розуміла на скільки в мене серйозне поранення.”