fbpx

10 жовтня росіяни завдали наймасованішого ракетного удару по столиці.

Внаслідок серії атак у Києві загинули 7 людей. Ще 49 поранених у місті. О 9.30 ранку розірвались дві ракети поряд з бізнес-центром «101 Tower». Саме у цю хвилину поряд з епіцентром вибуху проїжджав В’ячеслав Левицький. Чоловік поспішав зустріти на вокзалі побратимів, які повертались на ротацію з Краматорська.

 

Киянин не встиг зрозуміти, що трапилось. Різкий свист і глухий ляск. Автівка вже не заводилась. Ще один вибух. І авто перевернулось у повітрі. Пощастило, каже В’ячеслав, що вона приземлилась на колеса і не загорілась. Адже чоловік був у пастці, бо двері автомобіля заблокувались. Найстрашніше, пригадує, що бачив як у заповільненому кадрі – летять шматки скла, заліза, цегли – і нічого з цим зробити не можна. Навкруги бігають в розпачі та істериці перелякані перехожі. Той момент, як сюжет з фільму-катастрофи.

Доведеться жити без руки – пульсувало у голові. Оговтавшись від удару, перелякані люди, що знаходились поруч почали допомагати один одному. Кинулись витягувати заблокованого В’ячеслава зі вщент посіченої уламками автівки. Щоб не втратив багато крові до приїзду швидкої, йому незнайомі перетягли руку шнуром від зарядного пристрою. Перед першою операцією чоловіку сказали, що шанс врятувати руку – 50 на 50. Морально поранений вже почав налаштовуватись на життя без правої кінцівки. Можливість збереження руки дійсно була мінімальна. Уламками скла та заліза розірвало судини, сухожилля та м’язи. Від пальців до передпліччя потрощені кістки, місцями й зовсім відсутні.

Чоловік зізнається, що була можливість їхати лікуватись за кордон. Та до поранення він чув багато історій про наших талановитих лікарів. Згадує, що одразу вирішив лікуватись в українських медиків. Сміється – не прогадав. 

Випадок В’ячеслава Левицького – надскладний. Але завдяки тому, що найкращі лікарі розглянули його на консиліумі, змогли знайти оптимальне рішення і врятувати правицю.

Нещодавно чоловіку зробили вже 9 складну операцію. Поставили імплант суглоба, адже його був розтрощений внівець. Це стало можливим завдяки збору першого медичного мільярда в рамках програми #ВрятуйКінцівку. Кожен охочий може долучитись до збору на 15 тисяч операцій за рік. Їх робитимуть постраждалим від мінно-вибухових травм військовим та цивільним.

Наразі, В’ячеслав проходить реабілітацію. Хвалиться, що вже потроху відчуває руку, яку думав, що втратив назавжди. Найбільше чоловік мріє повністю відновитись і допомагати у відбудові держави, наближати перемогу України.

В перший же день повномасштабного вторгнення чоловік записався в тероборону Києва. Чергував на блокпостах, розвозив їжу. Згадує, що з побратимами на вокзалах збирали покинутих домашніх тварин. Їх хазяї в поспіхах евакуйовувались з міста. Улюбленці розгублені та покинуті чекали їх на пероні. Каже, навіть собаки бійцівських порід настільки були розгублені та налякані, що без агресії йшли до чужих людських рук. За 4 дні чоловіки забрали понад 50 пухнастиків, створили для них вольєри і регулярно підгодовували.