Андрій Стадник: “Якби пригнувся, коли міна розірвалась, то всі уламки, що пошкодили ноги, були б у голові”
Бенефіціар національної програми #ВрятуйКінцівку Андрій Стадник проживає разом з дружиною та 8-річним сином у Тернопільській області. Чоловік отримав мінно-вибухову травму у зоні бойових дій. Зараз лікує відкритий вогнепальний багатоуламковий перелом лівої стегнової кістки зі зміщенням.
У день початку повномасштабного вторгнення працював на тютюновій фабриці. Як тільки агресивна Росія почала бомбити нашу країну, він одразу поїхав додому, щоб заспокоїти родину. У чоловіка вже був армійський досвід — служив строкову службу. У 2018 році підписав контракт зі Збройними Силами. Брав участь в АТО. Розповідає, що тоді охороняли мости у Слов’янську.
Його мобілізували у лютому. Спочатку був в роті охорони, далі поїхав виконувати завдання у Донецьку область. Каже, що й місяць там не вдалось пробути. Вже у березні отримав важке поранення.
“Тоді був сильний мінометний обстріл. Я йшов з однієї позиції на іншу. Приглядався, куди поставити кулемет. Якраз перед цим відбили штурм. Але різко знову почався обстріл. Прилетіло поряд, менше метра від мене розірвався снаряд. Поранило вибуховою хвилею та осколками”, — розповідає Андрій.
Чоловік тоді саме знаходився в окопі, поряд з бійницею (це вузький отвір в оборонних стінках або виїмка в окопі. Він служить для ведення вогню з укриття по заданому напрямку). Міна саме туди й влучила. У цьому вузькому просторі його підкинуло вгору, потім впав додолу. Спочатку каже, був дзвін та шум у вухах, але на те не звертав уваги, адже сильно боліли кінцівки.
У чоловіка дуже поранені ноги. Медики констатували перелом лівої стегнової кістки. Вже потім у лікарні йому поставили пластини, щоб скріпити переломи, пересаджували шкіру. Наразі з правою ногою зараз вже ситуація покращується. Він починає її розробляти, може згинати. А от з лівою кінцівкою поки що біда.
Думками Андрій час від часу повертається у той трагічний для нього день. Каже, одразу побачив свою голу кістку і розумів, що там травмування занадто складні. “Втрачав свідомість тоді. Але хлопці не давали, по писку били, щоб не втрачав тями. Побратими одразу надали допомогу. До паху лишалось сантиметрів 5 непошкодженого тіла, якраз місце для турнікета вистачило”, — розказує захисник.
Травмованого побратими винесли з окопу і перенесли 300 метрів до точки евакуації, щоб автомобіль зміг проїхати ближче до трьохсотого. Пощастило, що того дня був приморозок, грязюка на дорогах замерзла.
“Вважаю, мені пощастило, що залишився живий. Якби я у той момент присів у окопі. Все те залізяччя, яке пошкодило ноги, було б у голові. Я вдячний, що мені медики змогли зберегти мої кінцівки”, — каже Андрій.
Лікарі провели чоловіку 8 операцій. Попереду ще декілька. Працюватимуть з суглобом, щоб з часом таки міг згинати ногу. Надалі, прогнозують лікарі, необхідно буде все-таки його замінювати на штучний. Тоді кінцівка зможе функціонувати повноцінно.
Чоловіку поставили пластину, яку придбав фонд “Здоров’я українського народу”. При необхідності він забезпечить ще й імплантом. Зараз Андрій взагалі не може зігнути ногу в коліні. Через це доводиться весь час проводити в положенні лежачи, адже навіть неможливо сісти в інвалідний візок.
Сучасна медицина надає людям можливість повноцінного життя навіть при несправності деяких частин тіла. Одним із найпоширеніших протезів є штучний суглоб, який забезпечує людину зручністю руху та повертає їй активний спосіб життя. Це інженерне творіння виготовлене з високоякісних матеріалів. Такі протези мають гнучкість, міцність та оптимальну функціональність.
Деякі учасники нашої програми, яким вже встановили штучний суглоб, повертаються до активного способу життя. Вони здійснюють рухи, які раніше були недоступні через біль або обмежену мобільність. Такі імпланти розроблені з урахуванням природної анатомії людини, що дозволяє їм наближатися до функцій справжнього суглоба.