Якби медики не прооперували в евакуаційному авто, руку б ампутували: історія Андрія Громико
Андрія Громико поранило осколками у ліву руку. Вона була повністю відірваною і трималась лише на шкірці. Травмований каже, що було бажання просто відкинути її, адже ситуація виглядала патовою.
Кінцівку врятували медики, які прямо в евакуаційному авто вирішили зшивати. Зараз воїн пережив уже 16 операцій, скільки доведеться ще — невідомо. Кістки взяли з таза, закріплювали пластинами, але одна з них не гоїться, гноїться.
Таке поранення призводить до довготривалої непрацездатності. Для травмованого вкрай важливо мати підтримку. Наша спільна допомога є вирішальною у процесі реабілітації та повернення до нормального життя. “Після поранення все було наче у тумані. Моя рука просто висіла на шкірці. Спочатку було бажання взяти і відкинути її. Товариші не дали, наклали шину. У евакуаційному автомобілі хлопці-медики одразу почали шити кінцівку. Часу зволікати не було. Ще б трохи й ампутація”, — розповідає 38-річний Андрій Громико з Чернігівської області.
Україна має тисячі військових, які отримали поранення від осколків снарядів під час війни. Вони заслуговують на повну підтримку та допомогу у процесі відновлення та повернення до нормального життя після такого важкого досвіду. Щоб полегшити цей болючий шлях до одужання, свою місію активно продовжує національна програма #ВрятуйКінцівку.
Наш герой Андрій не мав бойового досвіду раніше, як і тисячі українських чоловіків, які вирішили добровільно захищати країну. Для воїнів, які вперше потрапили на війну, буває важко пристосуватися до життя на передовій. Тут вони знаходяться в дуже непередбачуваній та небезпечній ситуації, де кожен день може бути їхнім останнім.
Андрій розповідає, що там не думаєш про смерть чи поранення. Бажання лише одне — побороти ворога. Він 24 лютого сам приїхав до військкомату. Після навчального центру потрапив у зону гарячих бойових дій — Бахмут, Соледар. Каже, що головне не піддаватись паніці і мати психологічну стійкість. Під час боїв стаються раптові ситуації, тому необхідно бути готовим до будь-якого варіанту та швидко приймати рішення.
Захисник отримав поранення у жовтні. Каже, прилетіло у той день, як підірвали Кримський міст. Вороги хотіли як найжорсткіше помститись за свої невдачі. Спочатку окупанти наче трохи притихли, потім почався мінометний та касетний обстріли. Крім Андрія добряче поранило і його побратимів. Ситуація була складною, але радіє, що всі залишилися живими.
Щоб евакуюватись, воїнам довелось тричі переходити з місця на місце. Андрій намагався йти сам, хоча мав ушкодження по всьому тілу. На руку наклали турнікет, затягнули, щоб зберегти. Поранений тоді вже думками прощався зі своєю кінцівкою, адже вона виглядала так, що там без шансів.
Андрій не перестає дякувати хлопцям-медикам, які взялись латати руку прямо в евакуаційному автомобілі. Намагались рятувати, але розраховували на диво. Саме це і врятувало від ампутації. У пораненого на кінцівці кісток просто не було — усі потрощені вщент. Наразі, чоловік пережив уже 16 операцій. На крайній — вирізали кістки з таза, вставили у руку і закріпили пластинами.
Випадок поранення кінцівки Андрія Громико наскільки важкий, що лікарі дивуються — як вдалось врятувати руку. Звісно, попереду ще добсить довгий час до відновлення. Після проходження перших етапів лікування травмований потребуватиме реабілітації та відновлювальний режим. Це може включати фізичну терапію, заняття з психологом та різні програми підтримки. Але найголовніше, що він лишився живим і зі своїми кінцівками.