fbpx

 

Ми, поранені військовослужбовці, ветерани, представники громадських та благодійних організацій, медики, волонтери та всі учасники круглого столу “Вантаж 300: Кому потрібні захисники після поранення?” висловлюючи глибоку стурбованість щодо ситуації з підтримкою поранених захисників України, приймаємо цю резолюцію з метою привернути увагу держави та суспільства до нагальних проблем та запропонувати конкретні шляхи їх вирішення.

1. Вступ

Більшість поранених військових в Україні не отримують належної підтримки та поваги з боку держави, за яку вони пролили кров. Це є неприпустимим і вимагає негайних дій з боку влади та суспільства.

2. Проблематика

Поранені захисники стикаються з низкою серйозних проблем:

  • Недостатнє фінансування лікування травм війни: влада виділяє значні кошти на протезування (понад 2,0 млн грн на одну людину), але на збереження кінцівки від ампутації передбачено лише 8’635 грн. Це в тому числі також призводить до необґрунтованих ампутацій та інвалідизації.
  • Відсутність єдиного медичного простору: поранені переходять між різними відомствами та міністерствами, що ускладнює процес лікування через різні підходи, бюджети, відповідальних та відсутність координації.
  • Брак психотерапевтичної підтримки: недостатня увага приділяється психологічному здоров’ю поранених та їх сімей.
  • Низький рівень популяризації подвигів поранених: героїчні вчинки поранених часто залишаються поза увагою суспільства та ЗМІ.

3. Наші вимоги та пропозиції

3.1. Створення посади Уповноваженого з питань поранених (Омбудсмена)

Запровадити посаду Уповноваженого з питань поранених (при Президентові України, як приклад), який опікуватиметься правами та потребами поранених та травмованих військовослужбовців, ветеранів та цивільних осіб, постраждалих від війни.

3.2. Формування “Національного комітету турботи про поранених”

Створити міжвідомчий комітет за участі представників державних органів, громадських організацій, медиків, волонтерів та самих поранених для координації дій та розробки стратегії підтримки, а також для лобіювання прав поранених та членів їх сімей

3.3. Створення єдиного медичного простору для догляду за пораненими

Об’єднати зусилля різних відомств та медичних закладів для забезпечення ефективного та безперервного лікування поранених на всіх етапах, незалежно від підпорядкування.

3.4. Збільшення фінансування на збереження кінцівок та на лікування травм

Переглянути та збільшити фінансування лікування поранених, зокрема на збереження кінцівок, щоб уникнути необґрунтованих ампутацій та забезпечити якісне медичне обслуговування.

3.5. Підвищення статусу поранених та популяризація їхніх подвигів

  • Запровадити “День подяки пораненому” на національному рівні.
  • Активно висвітлювати героїчні вчинки поранених у ЗМІ та інших медіа-каналах.

3.6. Забезпечення безперервної психотерапевтичної підтримки

Створити систему психологічної допомоги, яка включатиме регулярну підтримку поранених та їхніх сімей, сприяючи їхній реабілітації та поверненню до повноцінного життя.

3.7. Уніфікація підходів та координація між різними відомствами

Розробити та впровадити єдині стандарти лікування та реабілітації поранених, забезпечивши безперервність медичної допомоги при переході між різними відомствами та міністерствами.

3.8. Підтримка сімей поранених

Забезпечити соціальну та матеріальну підтримку сімей поранених осіб під час лікування та реабілітації їхніх близьких.

3.9. Профілактика ампутацій через освіту та знання 

На рівні держави прийняти відповідні рішення, щодо запровадження національної освітньої кампанії про потребу навчання надання домедичної допомоги, а також імплементація стандартів НАТО у всіх військових закладах освіти із впровадженням гармонізації цих процесів задля зменшення санітарних втрат. 

Важливим компонентом впровадження цих процесів має стати контроль теоретичних знань та методики викладання, які дозволять опанувати освітній компонент дорослим та військовослужбовцям. 

Залучити до реалізації цих процесів: місцеві громади, соціально-відповідальний бізнес, публічних осіб (із шоу-бізнесу та спорту), а також залучити волонтерські та молодіжні ініціативи.

 

4. Заклик до дії

Ми закликаємо:

  • Президента України, а також Верховну Раду України та Кабінет Міністрів України терміново розглянути цю резолюцію та вжити відповідних законодавчих та виконавчих заходів.
  • Міністерство оборони, Міністерство охорони здоров’я, Міністерство внутрішніх справ та інші профільні міністерства активно співпрацювати із недержавними організаціями для реалізації зазначених пропозицій.
  • Громадські та благодійні організації, волонтерів, медиків та усіх небайдужих громадян долучитися до спільної роботи над вирішенням проблем поранених.
  • ЗМІ та медіа активно висвітлювати проблеми поранених, сприяти підвищенню обізнаності суспільства та формуванню позитивного ставлення до наших героїв.

5. Моніторинг та виконання

Пропонуємо створити робочу групу для контролю за виконанням цієї резолюції, яка регулярно звітуватиме про досягнуті результати та виявлені проблеми до моменту створення Комітету по справах поранених.

6. Сподівання та зобов’язання

Ми сподіваємося, що ця резолюція стане першим кроком до системних змін у сфері підтримки поранених в Україні. Ми готові співпрацювати з усіма зацікавленими сторонами для досягнення спільної мети — гідного ставлення до тих, хто захищав нашу країну ціною свого здоров’я.

7. Підписи

Цю резолюцію підписали учасники круглого столу “Вантаж 300: Кому потрібні захисники після поранення?”, що відбувся 12 жовтня 2023 року в місті Києві.

Разом ми можемо змінити ситуацію та забезпечити належну підтримку нашим пораненим захисникам!

Контактна особа для зв’язку та подальшої співпраці:

Павло Собикін
Email: p.sobykin@houp.org
Телефон: +380 (96) 929-58-17